СЗЧ під час війни: коли можна уникнути реального строку? Практика Верховного Суду 2025–2026
- Iryna SAVCHENKO
- 27 трав.
- Читати 11 хв
Якщо ви або ваш близький маєте кримінальну справу за самовільне залишення військової частини (СЗЧ, ст. 407 КК України), то головне питання завжди одне:
Чи можна уникнути тюрми?
Хороша новина — інколи так.
Погана — не в кожній ситуації.
За 2025–2026 роки Верховний Суд сформував важливі правила, які реально впливають на вирок: коли добровільне повернення може врятувати від кримінальної відповідальності, чому повторне СЗЧ майже перекреслює шанс на поблажливість і чому слова про «вимушені обставини» без доказів часто не працюють.
Ми проаналізували найважливіші рішення Верховного Суду та пояснюємо простою мовою, що вони означають саме для військових та їхніх сімей.

1. Якщо повернувся сам — це може врятувати від кримінальної відповідальності
(справа № 484/3679/23)
Що сталося?
Військовослужбовець самовільно залишив частину. Але потім добровільно повернувся до місця служби, а командир офіційно прийняв його назад — видав наказ про зарахування на всі види забезпечення.
Проблема була в іншому.
На момент його повернення ще не існувало правила, яке вимагало подавати письмове клопотання про бажання продовжити службу (ч. 5 ст. 401 КК України).
Тобто людина фактично повернулася, служила далі, але формального паперу не подала — бо закон тоді цього ще не вимагав.
Суди першої та апеляційної інстанцій усе одно дали 5 років позбавлення волі.
Що сказав Верховний Суд?
Верховний Суд став на бік військовослужбовця.
Суд прямо зазначив:
якщо людина сама повернулася до частини, а командир її офіційно прийняв назад, це вже свідчить про добровільний намір продовжити службу.
Іншими словами:
реальні дії важливіші за формальності.
Якщо військовий повернувся ще до змін у законі, відсутність письмового клопотання не повинна автоматично перекреслювати шанс на звільнення від кримінальної відповідальності.
Важливий момент: Верховний Суд також пояснив, що згода командира не обов'язково має бути окремим документом. Це може бути наказ, лист чи інше письмове підтвердження.
Що це означає для військових?
У вас може бути шанс уникнути кримінальної відповідальності, якщо:
це перше СЗЧ;
ви самі повернулися;
командування прийняло вас назад;
є документи, які підтверджують повернення до служби.
Але тут важлива деталь: кожен день і кожен документ мають значення. Те, як сформована правова позиція у справі, часто вирішує результат.
Практична порада адвоката
Якщо ви вже повернулися до служби або плануєте це зробити — не дійте навмання.
Правильно оформлені документи, позиція щодо добровільності повернення та комунікація з командуванням можуть напряму вплинути на те, чи буде реальний строк.
2. Якщо СЗЧ було двічі — «пільга» вже не спрацює
(справа № 295/2490/24)
Що сталося?
Військовослужбовець двічі самовільно залишав місце служби під час воєнного стану.
Перший раз — у березні 2023 року. Через кілька днів повернувся.
Другий раз — уже через місяць. І знову повернувся через кілька діб.
Обидва рази — без дозволу командування та без поважних причин.
Захист наполягав: "людина ж сама повернулася, продовжила службу, а значить можна застосувати правило про звільнення від кримінальної відповідальності (ч. 5 ст. 401 КК України)"
Що сказав Верховний Суд?
Верховний Суд зайняв жорстку позицію:
якщо СЗЧ було двічі, це вже не вважається “вперше”, навіть якщо обидва рази людина потім повернулася.
Суд пояснив:
якщо між епізодами є проміжок часу і це окремі самостійні випадки, то закон сприймає це як два різні правопорушення, а не одну помилку.
А правило про звільнення від кримінальної відповідальності діє лише тоді, коли порушення сталося вперше.
Що це означає для військових?
Тут важливо зрозуміти одну річ:
сам факт повернення ще не гарантує уникнення відповідальності.
Якщо:
СЗЧ було два або більше разів;
між епізодами пройшов час;
це окремі рішення залишити службу —
то шанс на звільнення від кримінальної відповідальності суттєво зменшується.
Навіть якщо ви добровільно повернулися.
Але є важливий нюанс
Не всі ситуації однакові.
Іноді слідство або суд помилково вважають один тривалий епізод двома окремими, або неправильно визначають момент повернення до служби.
А це вже може критично вплинути на результат справи.
Саме тому у справах про СЗЧ важливо аналізувати кожен день, наказ, рапорт і обставини повернення, а не робити висновки «на око».
Практична порада адвоката
Якщо у вас було повторне СЗЧ, не варто одразу думати, що «все пропало».
Але й розраховувати лише на те, що “я ж повернувся”, — теж небезпечно.
У таких справах потрібно перевіряти:
чи справді це два окремі епізоди;
коли юридично завершився перший;
чи були поважні причини;
чи є шанс застосувати інші механізми захисту.
3. Коли СЗЧ вважається закінченим — і чому це може врятувати від реального строку
(справа № 473/3261/23)
Що сталося?
Військовослужбовець залишив місце служби.
Але через певний час сам звернувся до спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та написав заяву, де пояснив ситуацію і попросив вирішити питання щодо подальшого проходження служби.
Пізніше він також повідомив про СЗЧ до ДБР.
Проблема була в тому, коли саме вважати СЗЧ припиненим.
Чому це важливо?
Бо після змін у законодавстві за ст. 407 КК стало значно складніше отримати умовний строк.
Якщо злочин завершився до змін закону — шанс на більш м’яке покарання є.
Якщо після — ситуація набагато гірша.
Що сказав Верховний Суд?
Верховний Суд не погодився з апеляційним судом.
Суд пояснив важливу річ:
СЗЧ може вважатися припиненим не лише з моменту затримання чи відкриття кримінального провадження.
Якщо військовий сам звернувся до компетентного органу з наміром повернутися до служби, саме це може бути моментом припинення СЗЧ.
Тобто:
важливе не тільки фізичне повернення, а й реальні дії людини, які підтверджують бажання повернутися.
Що це означає для військових?
Це одна з найважливіших позицій Верховного Суду.
Якщо ви:
самостійно зверталися до прокуратури;
писали заяви;
повідомляли про бажання повернутися;
контактували з військовою частиною чи правоохоронцями —
то це може змінити юридичну дату закінчення СЗЧ.
А від цієї дати інколи залежить буквально все:
чи буде умовний строк;
який закон застосують;
чи є шанс на м’якше покарання.
Дуже важливий момент, про який мало хто знає
Верховний Суд також нагадав:
апеляційний суд не може придумувати нові підстави для погіршення ситуації, якщо прокурор про це навіть не просив.
Простими словами:
суд не повинен «дотискати» військового сильніше, ніж цього просить сторона обвинувачення.
І це іноді стає окремою підставою для скасування вироку.
Практична порада адвоката
Якщо ви вже залишили частину, але хочете повернутися — не чекайте, поки вас знайдуть.
Часто правильно оформлене звернення до компетентних органів може зіграти вирішальну роль у справі.
Іноді один рапорт, заява або лист можуть вплинути на:
строк, кваліфікацію і навіть шанс уникнути реального ув’язнення.
4. «Я був змушений піти»: коли суд не вірить словам без доказів
(справа № 532/2266/23)
Що сталося?
Сержант залишив військову частину напередодні передислокації.
Після цього понад 10 місяців не повертався на службу.
Коли справу почали розглядати в суді, він пояснив:
пішов не добровільно — його побили інші військовослужбовці та фактично залишили самого.
Тобто захист будувався на тому, що СЗЧ було вимушеним, а не умисним.
Що сказав Верховний Суд?
Верховний Суд підтримав вирок.
Суд звернув увагу на важливі речі:
військовий знав про передислокацію;
мав телефон та можливість зв’язку;
не звертався до командування;
не писав заяв до поліції чи правоохоронних органів;
не вживав жодних реальних дій для повернення.
Тому версію про «вимушені обставини» Суд визнав непідтвердженою.
Простими словами, самих слів недостатньо.
Що це означає для військових?
Якщо ви говорите:
«Я не міг служити»«Були серйозні обставини»«Мене змусили піти»
— потрібно розуміти:
у суді це треба доводити.
Що реально може допомогти:
медичні документи;
звернення до лікарів;
заяви до поліції, ДБР, прокуратури;
переписка або дзвінки з командуванням;
свідки;
рапорти чи повідомлення про конфлікт.
Але є важливий нюанс
Не кожна справа безнадійна.
Буває, що:
командування ігнорувало рапорти;
людина реально мала проблеми зі здоров’ям;
був конфлікт, побиття чи погрози;
військовому фактично не дали можливості законно вирішити проблему.
Але все це потрібно правильно довести та оформити доказами.
Практична порада адвоката
Якщо у вас виник конфлікт у частині або є причина, через яку ви не можете проходити службу — не мовчіть і нічого не залишайте “на потім”.
Навіть один правильно оформлений рапорт або звернення може потім кардинально змінити позицію захисту.
І навпаки:
відсутність будь-яких доказів часто стає головним аргументом обвинувачення.
-
Приклад з нашої практики: "Засудженого за СЗЧ до 5 років позбавлення волі звільнено з-під варти". Читати за посиланням
-
5. Чи реально отримати умовний строк за СЗЧ під час війни?
(справа № 295/8165/23)
Що сталося?
Військовослужбовець понад рік не з’являвся до місця служби.
У суді він визнав провину, щиро розкаявся, сприяв слідству, мав позитивну характеристику.
Суд першої інстанції вирішив:
людина може виправитися без реального ув’язнення.
І дав умовний строк.
Але апеляція це рішення скасувала та призначила 5 років реального позбавлення волі.
Що сказав Верховний Суд?
Верховний Суд підтримав реальний строк.
І пояснив досить жорстко:
в умовах війни, коли інші військові воюють і ризикують життям, безпідставне уникнення служби не може масово закінчуватися умовними вироками.
Суд прямо вказав:
надто м’які вироки можуть демотивувати тих, хто продовжує служити.
Тобто логіка Суду така:
покарання має не лише “перевиховати” одну людину, а й показати іншим, що за СЗЧ є реальна відповідальність.
Що це означає для військових?
Треба чесно сказати:
сьогодні отримати умовний строк за СЗЧ значно складніше, ніж раніше.
Особливо якщо:
людина була відсутня місяцями або роками;
не намагалася повернутися;
не мала поважних причин;
згадала про «каяття» вже після затримання.
Саме по собі:
щире каяття;
позитивна характеристика;
хороша поведінка;
сімейні обставини —
не гарантують умовного строку.
Головна помилка — думати, що «дадуть умовно автоматично»
Раніше багато хто орієнтувався на практику:
«У знайомого було СЗЧ — дали умовно».
Після змін законодавства та нової позиції Верховного Суду це вже далеко не правило.
І якщо справа запущена або позиція захисту вибудувана слабко — ризик реального строку стає значно вищим.
Практична порада адвоката
Якщо у вас або вашого близького справа за ст. 407 КК — не варто будувати захист лише на каятті.
Фраза:
«Я все зрозумів, більше так не буде»
у 2026 році часто вже недостатня.
Суду потрібні факти, документи та сильна правова позиція.
Закон передбачає лише реальне позбавлення волі на строк від 5 років і навіть менші терміни реального покарання Верховний суд скасовує і направляє справи на новий судовий розгляд. За таких обставин повернення в стрій і клопотання про звільнення від відповідальності виглядають практичніше.
-
Залиши своє питання за посиланням
-
6. Чи можна «відбутися штрафом» за СЗЧ?
(справа № 296/9155/23)
Що сталося?
Військовослужбовець самовільно залишив частину більш ніж на півтора року під час воєнного стану.
Суд першої інстанції врахував обставини справи і призначив покарання:штраф — 34 000 грн.
Здавалося б — питання закрите.
Але прокуратура оскаржила вирок.
Що сказав Верховний Суд?
Верховний Суд погодився з апеляцією:
штраф за тривале СЗЧ під час війни — занадто м’яке покарання.
Суд пояснив:
коли військовий довго не проходить службу в умовах воєнного стану, це впливає не лише на нього особисто, а й на боєздатність підрозділу та армії загалом.
Тому покарання має відповідати тяжкості ситуації.
У результаті замість штрафу військовому призначили реальне покарання, але з урахуванням обставин — тримання у дисциплінарному батальйоні, а не звичайну колонію.
Що це означає для військових?
Якщо СЗЧ було:
тривалим;
під час воєнного стану;
без реальних спроб повернутися —
то розраховувати на сценарій: «максимум дадуть штраф» — сьогодні дуже ризиковано.
Практика Верховного Суду зараз іде в інший бік: практично завжди -реальне покарання.
Але є важливий момент
Навіть коли ситуація складна, суд усе одно враховує:
сімейні обставини;
стан здоров’я;
загибель родичів;
добровільне повернення;
готовність знову проходити службу.
Саме це інколи впливає не на “винен / не винен”, а на вид покарання.
Наприклад дисциплінарний батальйон замість позбавлення волі.
Практична порада адвоката
Якщо справа вже дійшла до суду, головне питання часто звучить не так: «Чи уникну відповідальності?», а «Яке покарання реально отримати і як його пом’якшити?»
І тут критично важливо правильно показати суду всі пом’якшуючі обставини, а не сподіватися, що суд сам у всьому розбереться.
-
Сторінка військового адвоката за посиланням
-
7. «Я не проходив ВЛК — значить не військовий?» Верховний Суд пояснив
(справа № 470/795/23)
Що сталося?
Військовослужбовець, мобілізований у 2022 році, самовільно залишив місце служби і понад рік перебував поза частиною.
У касаційній скарзі захист заявив аргумент, який часто можна почути й зараз:
людина не проходила військово-лікарську комісію (ВЛК), а тому взагалі не набула статусу військовослужбовця.
А якщо людина не військовослужбовець — то, мовляв, і відповідальності за СЗЧ бути не може.
Що сказав Верховний Суд?
Верховний Суд цю позицію не підтримав.
Суд пояснив простими словами:
статус військовослужбовця виникає не з моменту проходження ВЛК, а з дня зарахування до списків особового складу військової частини.
Особливо це стосується перших місяців повномасштабної війни, коли мобілізація відбувалася швидко і рішення часто приймалися на підставі військово-облікових документів.
Тобто логіка Суду така:
немає ВЛК ≠ немає статусу військовослужбовця.
Що це означає для військових?
Треба чесно сказати:
аргумент “я ВЛК не проходив” сам по собі зазвичай не працює.
Якщо людина:
була мобілізована;
отримала наказ;
була зарахована до списків частини —
то суд, швидше за все, визнає її військовослужбовцем І відповідно ст. 407 КК може застосовуватися.
Але є важливий нюанс
Це не означає, що будь-які проблеми зі здоров’ям уже не мають значення.
Навпаки.
Якщо були:
серйозні медичні проблеми;
непридатність до служби;
психічний або фізичний стан, який реально впливав на можливість проходити службу;
порушення під час мобілізації —
це все може бути важливою частиною захисту.
Просто будувати весь захист лише на фразі:
«ВЛК не було — значить справа незаконна»
— зазвичай небезпечно.
Один із найпоширеніших міфів
Часто можна почути «У мене знайомий сказав — якщо ВЛК не проходив, справа розвалиться».
На практиці Верховний Суд показує цього аргументу самого по собі майже ніколи недостатньо.
Суди дивляться ширше — на документи мобілізації, накази та фактичне проходження служби.
Практична порада адвоката
Якщо у справі є проблеми з ВЛК або станом здоров’я — це треба правильно оформлювати як доказову базу, а не просто озвучувати в суді.
Часто має значення:
медична документація;
історія лікування;
висновки лікарів;
документи про придатність/непридатність;
порушення процедури мобілізації.
Іноді саме це може серйозно вплинути на кваліфікацію або покарання.
8. «Я пішов через сімейні обставини»: коли це не спрацьовує в суді
(справа № 518/927/23)
Що сталося?
Військовослужбовець залишив місце служби і не повертався близько 7 місяців.
У суді він пояснював:
був змушений доглядати за батьком похилого віку.
Також захист посилався на:
добровільне прибуття до ТРО;
щире каяття;
стан здоров’я;
позитивну характеристику;
хороший висновок органу пробації.
Суд першої інстанції навіть призначив умовний строк.
Але апеляція це рішення скасувала.
Що сказав Верховний Суд?
Верховний Суд підтримав реальне покарання.
Суд пояснив принципову річ:
навіть якщо сімейні проблеми реально існували, це не означає автоматичного права піти із служби самостійно.
Чому?
Бо закон передбачає механізми:
рапорт на відпустку;
переведення;
звільнення за сімейними обставинами;
звернення до командування.
І якщо людина нічого цього не зробила, а просто зникла на місяці — суди зазвичай оцінюють це як самовільне залишення служби, а не вимушену ситуацію.
Що це означає для військових?
Ось важлива, але неприємна правда:
«У мене були сімейні проблеми» — цього самого по собі недостатньо.
Суд буде дивитися:
чи були докази проблем;
чи зверталися ви до командування;
чи подавали рапорти;
чи просили відпустку;
чи намагалися вирішити ситуацію законно.
Якщо цього не було — шанси на м’яке рішення значно менші.
Дуже важливий момент
У цій справі військовий повернувся лише після того, як уже відкрили кримінальне провадження і почали розшук.
І Верховний Суд прямо звернув увагу:
це виглядає не як добровільне повернення, а як вимушена явка.
А це вже дуже впливає на позицію суду.
Але сімейні обставини можуть бути сильним аргументом
Є випадки, коли сімейні проблеми реально стають важливою частиною захисту.
Наприклад:
тяжка хвороба батьків;
догляд за людиною з інвалідністю;
тяжкий стан дружини або дитини;
смерть близьких;
відсутність інших осіб для догляду.
Але тут працює правило:
чим більше документів — тим сильніша позиція.
Довідки, висновки лікарів, документи про інвалідність, переписка з командуванням, рапорти — усе це може мати критичне значення.
Практична порада адвоката
Якщо у вас виникла сімейна проблема, яка реально заважає службі не зникайте мовчки.
Навіть якщо ситуація дуже складна, краще:
подати рапорт;
зафіксувати звернення;
зібрати медичні документи;
звернутися по юридичну допомогу.
Бо потім у суді питання часто звучить «Чому ви просто не звернулися законним шляхом?»
9. Навіть у Верховному Суді ще може бути шанс: коли можна уникнути відповідальності за СЗЧ
(справа № 203/1612/22)
Що сталося?
Військовослужбовець-контрактник самовільно залишив військову частину на початку повномасштабного вторгнення.
Але приблизно через місяць сам повернувся та продовжив службу.
Попри це, суди винесли обвинувальні вироки.
Спочатку дали умовний строк, але апеляція скасувала його та призначила 5 років реального позбавлення волі.
Здавалося б, усе вже втрачено.
Але справа дійшла до Верховного Суду.
Що сказав Верховний Суд?
Поки справа була на касаційному розгляді, змінилося законодавство.
З’явилася можливість:
звільнення від кримінальної відповідальності для тих, хто вперше вчинив СЗЧ та добровільно хоче повернутися до служби.
Військовослужбовець подав заяву про намір продовжити службу.
Командир частини письмово підтвердив згоду.
І Верховний Суд прийняв дуже важливе рішення:
скасував усі вироки та закрив кримінальне провадження.
Що це означає для військових?
Одна з головних думок цієї справи:
навіть якщо вирок уже є — це не завжди кінець.
Іноді шанс залишається навіть:
на стадії апеляції;
у Верховному Суді;
після змін у законодавстві.
Особливо якщо:
це перше СЗЧ;
людина готова повернутися до служби;
є письмова згода командира;
правильно підготовлена юридична позиція.
-
Підпишись на нашу розсилку за посиланням
-
Поширені питання про СЗЧ
Чи можуть посадити за СЗЧ?
Так. За ст. 407 КК України під час воєнного стану суди призначають реальне позбавлення волі.
Чи можна уникнути покарання за СЗЧ?
У деяких випадках — так. Особливо якщо це перше СЗЧ, військовий добровільно повернувся та має намір продовжувати службу.
Чи дадуть умовний строк за СЗЧ?
Практика Верховного Суду показує, що під час війни отримати умовний строк стало дуже складно, але це залежить від конкретних обставин справи.
Я повернувся сам після СЗЧ — що буде?
Добровільне повернення може суттєво покращити позицію захисту, а в окремих випадках навіть стати підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.
Якщо не проходив ВЛК — чи можна уникнути відповідальності за СЗЧ?
Зазвичай ні. Верховний Суд виходить із того, що статус військовослужбовця виникає з моменту зарахування до списків частини, а не проходження ВЛК.
Чи сімейні обставини є поважною причиною для СЗЧ?
Самі по собі — не завжди. Суд оцінює, чи намагався військовий вирішити проблему законним шляхом: через рапорт, відпустку або звернення до командування.
-
Як отримати юридичну консультацію по СЗЧ?
Якщо у вас або вашого близького проблема зі СЗЧ — не відкладайте консультацію. Чим раніше побудована правильна позиція захисту, тим більше можливостей для позитивного результату.
Отримати юридичну консультацію військового адвоката Ви можете написавши нам своє питання в ЧАТ або зателефонувавши.

Коментарі